Сайт joomix.org
Безоплатна правова допомога
header

241710051 4131751023589197 4618571812567053513 n

Понад два роки тому було запровадженого послугу з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня».

Відповідно до Порядку відшкодування вартості послуги муніципальної няні, батьки, у яких є діти до трьох років, можуть офіційно найняти на роботу няню і отримувати за це щомісячну компенсацію в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на 1 січня відповідного року (1921 грн. станом на 2021 рік), а у разі догляду за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжкі захворювання − у двох розмірах прожиткового мінімуму.

Компенсація послуги «муніципальна няня» надається за умови зайнятості кожного з батьків, опікунів дитини, за винятком тих отримувачів, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжкі захворювання, а також отримувачів послуги «муніципальна няня», у яких одночасно народилося троє і більше дітей.

Хто може бути муніципальною нянею?

Муніципальна няня − будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, батьків та опікунів дитини. Муніципальна няня може здійснювати догляд одночасно не більше ніж за трьома дітьми, за винятком догляду за дітьми з багатодітної сім’ї.

Як скористатися послугою «муніципальна няня»?

Між отримувачем послуги «муніципальна няня» та муніципальною нянею укладається письмовий договір, де зазначається:

назва послуги;

обсяги з визначенням конкретних заходів;

інформацію про дітей, за якими здійснюється догляд;

інформація про особу, яка здійснює догляд за такими дітьми;

умови та строк надання послуги;

вартість, періодичність оплати послуги;

відповідальність сторін;

місцезнаходження сторін договору.

Громадяни України, іноземці без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею мають право на відшкодування вартості послуги «муніципальна няня», що є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років.

Після підписання договору

Протягом місяця після підписання договору батьки дитини повинні подати паперову або електронну заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня» до підрозділу соціального захисту населення, а також:

заяву про перерахування коштів для компенсації послуги із зазначенням рахунка в установі банку;

копію договору, укладеного з муніципальною нянею;

відомості, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка) за місяць, в якому подано заяву (в електронній формі зазначаються відомості, що підтверджують такі витрати);

інші документи, що підтверджують певні обставини, наприклад, наявність у дитини інвалідності або тяжкого захворювання.

Заяви разом з документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Строки розгляду заяви

Після надходження усіх документів до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення протягом 10 робочих днів приймається рішення про призначення компенсації в рамках послуги «муніципальна няня», яке протягом трьох днів надсилається заявнику.

Виплати компенсації здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок заявника до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані документи, що підтверджують витрати на послуги няні.

Дострокове розірвання договору

Якщо договір розірвано достроково, батьки зобов’язані протягом одного робочого дня повідомити про це та інші обставини, що впливають на можливість надання нянею послуг (зміни сім’єю місця проживання, припинення нянею здійснення підприємницької діяльності тощо) територіальне управління соціального захисту населення.

Хто не може отримати компенсацію послуг «муніципальна няня»?

Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства, отримувачам послуги «муніципальна няня», які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Компенсація за послуги няні не скасовує декретні виплати та відпустку для догляду за дитиною, а також інші соціальні пільги та виплати, які отримує родина.

Підстави для відмови у призначенні компенсації

Відмовити у призначенні компенсації послуг «муніципальна няня» можуть у випадках:

подання пакета документів не в повному обсязі;

відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та/або викладення недостовірної інформації в договорі;

встановлення факту порушення вимог до муніципальної няні, або до отримувача послуги «муніципальна няня».

Чи можуть родичі дитини (бабуся або дідусь) бути муніципальною нянею?

Обмежень немає, бабуся або дідусь можуть бути муніципальною нянею. Треба лише зареєструватися фізичною особою-підприємцем або заснувати юридичну особу, яка надаватиме послугу догляду за дітьми до 3-х років. Такий варіант є особливо вигідний тим, кому не вистачає страхового стажу для призначення пенсії.

242223698 4153331364764496 5301466189683763075 n

Часом під час купівлі товару Вам не говорять його характеристики, не зазначають його дефекти, або коли Ви берете кредит в банку, не попереджають про відсотки, які будуть нараховуватися на тіло кредиту. Одним із способів нечесної конкуренції є введення споживачів в оману. Що це таке та як захистити себе у такому випадку?

Під недобросовісною конкуренцією необхідно розуміти будь-які дії, що суперечать торговим та іншим нормативно-правовим актам у господарській діяльності. Одним із найпоширеніших видів нечесної конкуренції є надання виробником для своєї продукції невластивих позитивних та привабливих для споживача властивостей.

Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інформацією, яка вводить споживача в оману, є інформація, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він міг не погодитися, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про товар, послугу тощо.

Інформацією, що вводить споживача в оману зі сторони виробника, є:

характеристики продукції (відомості про наявність продукції в обігу та її переваги, яку небезпеку може нести дана продукція, склад та методи використання продукції тощо);

гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції (ненадання гарантійного талону, не зазначення відділень, які здійснюють гарантійне обслуговування продукції);

спосіб продажу, ціну, наявність знижок або інших цінових переваг;

умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;

місце розташування і повну назву продавця (в разі потреби – місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець);

характер, атрибути та права продавця (зокрема інформації про його особу, статус, наявність ліцензії тощо);

небезпека, яка може загрожувати споживачу у зв’язку з покупкою або використанням продукції;

права споживача (у тому числі право відмовитися від продукції, право на заміну продукції неналежної якості або відшкодування понесених збитків у зв’язку з придбанням продукції);

Що слід робити?

1. Зафіксувати порушення суб’єктом господарської діяльності, а саме поширення інформації, яка вводить або може вводити в оману споживача та зібрати належні докази. У постанові Касаційного цивільного суду від 6.04.2020 по справі № 293/780/18 було наголошено, що позивач має довести обставини, якщо стверджує про вчинення правочину під впливом обману.

2. Звернутися до Антимонопольного комітету України для притягнення порушника до відповідальності, вимагати припинення порушення законодавства та відновлення порушених прав.

3. Антимонопольний комітет України вивчає матеріали справи, висновки експертів, пояснення свідків, а також інші докази у справах про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (рекламний ролик, листівка з акційними пропозиціями, фото рекламного плакату, проведене незалежне експертне дослідження впливу на споживачів недобросовісної реклами або інформації).

Після вивчення всіх матеріалів Антимонопольний комітет України виносить рішення. У разі незгоди з прийнятим рішенням його можна оскаржити в суді у 2‑х місячний строк з дня його одержання.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», до суб’єкта господарювання, який вчиняє дії, які визначаються недобросовісною конкуренцією, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а особи, які зазнали збитків даним порушенням можуть звернутися до суду задля їх відшкодування.

Строк притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності - 3 роки з дня вчинення порушення, а у разі порушення, що тривало в часі – 3 роки з дня закінчення вчинення порушення

Є багато способів, за допомогою яких можна ввести в оману споживача, тому головне - вчасно та якісно зафіксувати порушення, адже лише тоді Ви зможете захистити порушене право.

241195613 4113898902041076 1127113814785011099 n

Власник земельної ділянки вільно обирає, як її використовувати. Але так трапляється, що його спосіб використання землі має негативний вплив на сусідні (суміжні) земельні ділянки. Тому у Земельному кодексі України чітко визначено обов’язок дотримання добросусідських відносин.

В чому ж полягає зміст добросусідства?

Зміст добросусідства розкривається у статті 103 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) і полягає у тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов’язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі. До прикладу, сусіди, використовуючи у своїй діяльності прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, зобов’язані неухильно дотримуватись законодавства про охорону земель. Власникам ділянок, що межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.

Які найтиповіші випадки негативного впливу на сусідню земельну ділянку?

Зведення занадто високої споруди чи такої, що дуже близько розташована до межі із сусідньою земельною ділянкою, і перешкоджає доступу сонячного світла, внаслідок чого пригнічується ріст овочів, фруктів, ягід, що ростуть у сусідів; неприємні запахи, які поширюються на сусідні земельні ділянки в зв’язку з утриманням худоби чи птиці; спалювання листя, сміття, яке призводить до забруднення повітря на сусідній ділянці; використання технічних засобів (магнітофонів, пилорам, верстатів тощо), які через високу гучність спричиняють шумове забруднення – це типові приклади порушення правил добросусідства. Проте, варіантів таких порушень – безліч.

Часто трапляються ситуації, коли власники чи землекористувачі самовільно знищують зелені насадження (відрізають корені дерев, кущів), які проникають на їхню земельну ділянку із сусідньої, не думаючи про правомірність та законність таких дій. Тут варто зважати, що так чинити можна лише тоді, якщо таке «проникнення до Вас рослинності» заважає використовувати Вам свою земельну ділянку за цільовим призначенням. В усіх інших випадках – це незаконно! Порушнику доведеться понести цивільну та адміністративну відповідальність: відшкодувати в повному обсязі шкоду, завдану майну іншої особи, та ще й сплатити штраф.

Тому під час використання земельних ділянок, сусідам необхідно пам’ятати: в першу чергу – не посягати на чужу землю, по-друге – без дозволу не переходити межу між власною та сусідньою ділянками, а, по-третє – підтримувати в належному стані встановлені межові знаки.

Що робити, якщо правила добросусідства не дотримуються?

Земельним кодексом України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами. Так, відповідно до статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства.

Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, Ви маєте право подати заяву до сільської, селищної або міської ради аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж Ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку.

Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення Вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами. В свою чергу, залежно від видів порушення, доказами будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.

240573358 1996585030489101 8398111287427473083 n pasport

Із настанням осені зростає попит на відпочинок за кордоном. Туристичні компанії пропонують українцям провести відпустки на теплих морських узбережжях або мальовничих гірськолижних курортах. Для того, щоб такий відпочинок залишив у пам’яті лише позитивні емоції, варто ретельно обирати туроператора та місце, де ви плануєте зупинитись. Окрім цього, потрібно бути уважним з особистими речами та документами. У багатьох людей фраза «втрата документів за кордоном» викличе відчуття близьке до паніки. Так, це насправді неприємна ситуація, але не критична. Вихід є. Про те, як діяти у випадку втрати документів за кордоном консультують фахівці Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крок 1. Поліція

Необхідно звернутися до найближчого відділення місцевої поліції та написати заяву про втрату/викрадення документів. Адресу можна дізнатися у представника туристичної компанії або у адміністратора чи персоналу готелю, в якому Ви зупинились.

У більшості туристичних країн злочини проти іноземців розслідує спеціальна туристична поліція.

У поліції розкажіть про обставини, місце втрати/викрадення документів та складіть повний список втрачених/викрадених речей. Звертаємо увагу на те, що в поліції Вас можуть попросити надати копії втрачених документів та перерахувати всі візи та відмітки, які були проставлені у паспорті в країні вашого перебування, а також надати копію документа, що посвідчує особу (таким документом може бути внутрішній паспорт громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи моряка тощо).

Отже, порада № 1: беріть у подорож нотаріально завірені копії вашого внутрішнього та закордонного паспортів і зберігайте їх окремо від інших документів та матеріальних цінностей.

Порада № 2: якщо Ви не володієте мовою країни, в якій перебуваєте, варто подумати про залучення перекладача, адже малоймовірно, що Вам його нададуть у відділенні поліції.

Поліцією буде видано нотаріально завірену копію вашої заяви (за послуги нотаріуса, скоріш за все, доведеться заплатити), довідку про те, що Ви заявили про втрату паспорта або інший офіційний документ, який підтвердить, що Ви звертались до поліції з питанням втрати документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Надалі ж Вас повинні ознайомити з вашими правами (як іноземного підданого без паспорта).

Крок 2. Консульство (консульський відділ посольства)

Після отримання довідки про втрату документа або іншого офіційного документа у місцевій поліції, якомога швидше зверніться до найближчого консульства України в країні вашого перебування.

Із собою необхідно мати:

дві фотографії 3,5х4,5 см;

копію заяви про втрату паспорта;

довідку про те, що Ви заявили про втрату паспорта або інший офіційний документ, який підтвердить, що Ви звертались до поліції;

документи, які підтверджують громадянство (наприклад, паспорт громадянина України, посвідчення члена екіпажу тощо) або посвідчують особу (наприклад, посвідчення водія). Стануть у нагоді й копії подібних документів. Все це допоможе консулу та прискорить допомогу. Якщо зазначених вище документів Ви з собою не маєте, консульству доведеться робити запит в Україну, очікування відповіді може зайняти декілька діб.

квитанцію про оплату консульського збору (розмір консульського збору може коливатися в діапазоні від 20 до 100 євро, залежно від країни, в якій Ви перебуваєте).

Після того як вашу особу і належність до громадянства України буде підтверджено, консул оформить посвідчення особи на повернення в Україну (також відоме як “білий паспорт”).

Варто пам’ятати: посвідчення на повернення в Україну передбачає таке повернення протягом 15-30 днів з моменту видачі. При цьому посвідчення дає право тільки на виїзд з країни, де було втрачено паспорт та на в’їзд в Україну. Посвідчення не є аналогом закордонного паспорта громадянина України та на його підставі не можна перетинати кордони інших держав.

Крок 3. Авіакомпанія

Обов’язково зв’яжіться з авіакомпанією, літаком якої Ви повинні повернутися   на Батьківщину. Необхідно довести до відома про те, що на рейс Ви прийдете з новим документом (якщо ваша подорож організована туроператором/турагентом, за Вас це може зробити він).

У день від’їзду в аеропорт краще приїхати заздалегідь.

ispolzovanie zemelnogo uchastka po celevomu naznacheniyu kak sushhestvennoe uslovie dogovora arendy zemelnogo uchastka

Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

 

Хто має право отримати в користування земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби

Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 Земельного кодексу України включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 Закону України «Про оренду землі».

Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності.

Крім того, слід звернути увагу, що Законом України «Про рослинний світ» передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до ч. 2 ст. 18 вказаного Закону, використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, якщо ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області або органу місцевого самоврядування.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені 123 Земельного кодексу України.

Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору.

Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

240391687 4087409384690028 6147366080526408660 pod

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Як розділити майно після розлучення розповідають фахівці Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

Основна ідея поділу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов’язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя. Межа між спільно нажитою і приватною власністю одного з подружжя дуже тонка, а судова практика щодо цього питання досить неоднозначна.

Як вирішуються спірні питання при поділі майна

Якщо подружжя не дійшло згоди щодо розміру належних їм часток або способу поділу спільного майна, то спір вирішується у судовому порядку. При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об’єктів:

а) речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;

б) кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);

в) боргові зобов’язання подружжя (зобов’язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов’язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов’язань.

Увага! Майно осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, набуте підчас спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Яка позовна давність подачі заяви про поділ майна

До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки і обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (стаття 72 Сімейного кодексу України).

Важливо! Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк позовної давності щодо пред’явлення вимог про поділ спільного майна подружжя продовжується на строк дії такого карантину.

Досить поширеними є випадки, коли подружжям спільно купує нерухоме майно, однак право власності на нього реєструється лише на одного з подружжя. Так, в цьому є деякі переваги – менший податковий тягар, але недоліків значно більше, а саме:

у випадку розірвання шлюбу. Якщо подружжя не визначає долю такого майна шляхом укладення договору поділу спільного майна або іншого цивільно-правового договору, то вказаний в документах власник може помилково вважати, що він є єдиним власником. Однак, через декілька років може виникнути ситуація, коли під час продажу такого нерухомого майна нотаріус вимагатиме згоду іншого із колишнього подружжя;

у разі смерті нетитульного власника (не записаного в договорі щодо набуття нерухомого майна). Наразі законодавчо не закріплено єдиного підходу щодо способу оформлення такої частки. Багато хто вважає, що у зв’язку зі смертю нетитульний власник втрачає своє право на майно. Однак, відповідно до норм Сімейного кодексу України майно є спільним сумісним з моменту купівлі і не перестає ним бути у разі смерті. Тому можуть виникати непорозуміння між власником, записаним у договорі щодо набуття нерухомого майна, та іншими спадкоємцями;

у разі розірвання шлюбу та смерті одного зі співвласників. У такому випадку одночасно можуть виникати проблеми як у наведених вище ситуаціях.

Як запобігти таким випадкам:

купувати нерухоме майно відразу на обох з подружжя в рівних частках або відповідно до зроблених внесків, про що зазначати у договорі;

укладати шлюбні договори, де відразу передбачати положення щодо прав на майно кожного з подружжя та умови щодо отримання згоди іншого з подружжя у випадку його відчуження;

укладати договори поділу спільного майна подружжя під час перебування у шлюбі або якнайшвидше після розлучення;

у випадку розлучення розглядати інші варіанти вирішення питання щодо спільного майна, наприклад, шляхом укладення договору про припинення права на аліменти у зв’язку з передачею об’єкта нерухомого майна.

233957282 1974866972660907 4628376309885287789 n

Нерідко виникають ситуації, коли людина стає стороною виконавчого провадження, при цьому жодних судів щодо цього рішення не проводилось або ж особа не була про нього сповіщена належним чином, а на пошту від державного або приватного виконавця надходять так звані «листи щастя» про стягнення заборгованості та арешт майна боржника на виконання виконавчого напису нотаріуса.

 

Дедалі частіше нотаріуси, за зверненнями кредиторів (стягувачів), вчиняють виконавчі написи, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Виконавчий напис нотаріуса являє собою документ, який засвідчує стягнення грошових коштів або майна на користь кредитодавця у примусовому порядку. Найчастіше до послуг нотаріусів звертаються компанії, що скуповують кредитні борги банківських установ, що ліквідуються.

Головною умовою вчинення виконавчого напису нотаріусом є безспірність суми заборгованості боржника перед кредитором. Часто трапляються випадки, коли кредитор і нотаріус не приділяють належної уваги визначенню безспірності.

Важливо знати, що при складанні нотаріусами виконавчих написів, поширеними випадками є порушення наступних вимог чинного законодавства України:

виконавчий напис вчиняється за договором, який нотаріально не посвідчений, що порушує п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»;

виконавчий напис вчиняється за зобов’язаннями боржника, за якими сплив строк позовної давності, що порушує норму ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»;

виконавчий напис за кредитними зобов’язаннями вчиняється в порушення вимог, закріплених в ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

Єдиним способом скасування виконавчого напису нотаріуса є звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

По-перше, необхідно переконатися в тому, що кредитний договір має звичайну письмову – не нотаріальну форму.

По-друге, слід перевірити документ по пунктах на наявність передбаченої заздалегідь можливості стягнення кредитного боргу за допомогою виконавчого припису нотаріуса.

По-третє, зіставляється термін, на який видавався кредит (строк повернення кредиту), з терміном, зазначеним у виконавчому написі.

Позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, подається протягом 3 років з моменту його вчинення до суду за місцем реєстрації позивача або за місцем знаходження відповідача (кредитна організація, на користь якої виданий виконавчий напис).

3e114a76

Усім відомо, що кожний громадянин України має право на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності відповідно для різних цільових призначень згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України. Проте на сьогодні актуальним серед населення залишається питання саме порядку приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Земельний кодекс України передбачає наступні розміри присадибної земельної ділянки для майбутньої безоплатної передачі:

 

у селах − не більше 0,25 гектара;

в селищах − не більше 0,15 гектара;

в містах − не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин, який виявив бажання приватизувати земельну ділянку, якою він користується та на якій розташований житловий будинок, що перебуває у його власності, повинен пройти декілька етапів:

 

1. Виготовлення технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд

Стаття 28 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

З переліком сертифікованих інженерів-землевпорядників можна ознайомитися у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Слід зазначити, що умови і порядок (вартість послуг, строк тощо) виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, укладений між сторонами, проте строк виготовлення технічної документації розробником не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладання договору.

За результатами вищевказаних робіт замовнику видається:

технічна документація на земельну ділянку;

диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

 

2. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі

Після процедури виготовлення та отримання технічної документації відомості про земельну ділянку необхідно внести до Державного земельного кадастру, звернувшись до державного кадастрового реєстратора з такими документами:

заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2015 року № 1051;

технічною документацією у паперовій та електронній формі;

електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів та є безоплатною послугою для громадянина. Після вказаної державної реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.

 

3. Отримання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність

Після процесу реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі громадянину слід звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із клопотанням про передачу земельної ділянки у приватну власність.

До такого клопотання додаються безпосередньо:

розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

витяг з Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною другою статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

 

4. Реєстрація права власності на земельну ділянку

Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається протягом 5 робочих днів та не є безкоштовною. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік − 230 грн).

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням земельної ділянки або до нотаріуса з такими документами:

заявою встановленої форми;

копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків (під час подання необхідно пред’явити оригінали таких документів);

рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;

витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.

218244816 3984286708335630 4792078640664501329 n

Відкриття ринку землі дoзвoлилo грoмaдянaм вільнo купувaти тa прoдaвaти землі cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, які нaлежaть їм нa прaві привaтнoї влacнocті.

Тoму вaжливим acпектoм під час відчуження тa нaбуття земельнoї ділянки є здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення.

 

Ким прoвoдитьcя перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки

Перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa та його прaвa влacнocті нa земельну ділянку cільcькoгocпoдaрcькoгo призначення прoвoдитьcя нoтaріуcoм. Дaнa перевіркa нaбувaчa прoвoдитьcя дo пocвідчення прaвoчину прo відчуження земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення.

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

 

Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:

грoмaдяни Укрaїни;

юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;

теритoріaльні грoмaди;

держaвa.

В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не більше 100 гa.

 

Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa  дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

Вaжливo! Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

Для перевірки юридичнoї ocoби - нaбувaчa нoтaріуc зoбoв’язaний:

уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;

oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.

Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:

фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;

визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.

 

Щo є результaтoм перевірки

Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє прoтoкoл прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої Порядком фoрми.

Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:

дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;

нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;

відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у пункті 5 Пoрядку;

кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;

відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;

інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;

влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.

Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

219376349 3978638385567129 4582962356731265199 n

Приватні виконавці в нашій державі, на жаль, не завжди вживають усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішень та не дотримуються ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій. Тому важливо знати, як оскаржити їхні рішення, дії, бездіяльність з метою захисту своїх прав.

Консультує фахівець системи безоплатної правової допомоги в Україні:

Оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця можуть сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач), представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, в судовому порядку.

 

Судовий порядок оскарження

Для того, щоб оскаржити дії, рішення або бездіяльність приватного виконавця в судовому порядку сторони мають право звертатися:

до суду, який видав виконавчий документ, − щодо виконання судового рішення;

до відповідного адміністративного суду − щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

Сторони виконавчого провадження можуть звернутися до суду з метою оскарження рішень чи дій приватного виконавця:

протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів − щодо виконання судового рішення;

протягом 3 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, − у разі оскарження рішення приватного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.

 

Позасудовий порядок  

Учасники виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції України або Ради приватних виконавців України з метою перевірки його діяльності.

На підставі відповідного звернення:

Міністерство юстиції України здійснює позапланові перевірки щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним статуту Асоціації приватних виконавців України, Кодексу професійної етики приватного виконавця і рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України або Рада приватних виконавців України вносять вмотивоване подання до утвореної при Мін'юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна комісія розглядає подання та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом 2 місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з таких дисциплінарних стягнень:

попередження;

догана;

зупинення діяльності приватного виконавця строком до 6 місяців;

припинення діяльності приватного виконавця.

Анонси та оголошення

Error: No articles to display

Сесії селищної ради

Засідання виконавчого комітету

Розпорядження

Селищний бюджет

Регуляторна політика

Публічні закупівлі

Освіта

Культура

Соціальний захист

Центр надання адміністративних послуг

Консультативно-дорадчі органи

Безоплатна правова допомога

Вхід на сайт

Корисні посилання

создание веб сайтов в Коростене