Одним з поширених питань, з якими сьогодні звертаються до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є накладення меж земельних ділянок. Це трапляється, коли згідно з двома або більше землевпорядними документами одна й та ж ділянка землі фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої ділянки.

Ситуація, коли межі земельних ділянок накладаються, може виникнути з необачності землевпорядника під час розробки документації або в разі, якщо неправильні дані були внесені до Державного земельного кадастру. В результаті помилки власник ділянки, яка підлягає реєстрації, не зможе зареєструвати землю та отримати кадастровий номер до часу усунення неточностей.

Зазначимо, що для здійснення з земельною ділянкою будь-якої юридичної операції (продаж, дарування, передавання у спадщину, обмін, поділ чи об’єднання тощо) необхідно, щоб така ділянка мала кадастровий номер – індивідуальний цифровий код, що не повторюється на всій території України. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, яка передбачає присвоєння їй індивідуального кадастрового номера, є її розташування в межах іншої земельної ділянки або її частини.

Інформацію про те, чи межі однієї земельної ділянки не збігаються з межами іншої, можна одержати самостійно за допомогою Публічної кадастрової карти – https://map.land.gov.ua. Виявити проблему може також державний реєстратор під час реєстрації земельної ділянки.

З огляду на обставини, при яких виникло накладення меж земельних ділянок, існує декілька способів вирішення проблеми, зокрема:

якщо помилка була допущена з технічних причин (описка) у документації із землеустрою або у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки – необхідно звернутися із заявою до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки. Форми заяв, залежно від виду помилки, наведені в додатках до Порядку ведення Державного земельного кадастру;

якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки), то такі помилки можуть бути виправлені за згодою власника земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель;

переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;

вимагати в судовому порядку скасування державного акта на право власності на земельну ділянку в зв’язку із  накладкою на іншу земельну ділянку.

Факт накладення меж однієї земельної ділянки на іншу підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти та земельно-технічною експертизою.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися і на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, матеріалів інвентаризації або рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. При цьому відповідно до ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Про це йдеться в ст. 152 Земельного кодексу.

У ст. 155 цього Кодексу визначено, що в разі видання акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.